Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.504.34-29

Рубрики:

Камені нирок

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено відомості про онтогенію фосфатових, оксалатових, уратових, цистинових уролітів, а також утворень з органічної аморфної речовини. Проаналізовано фізико-хімічні фактори, що сприяють зародженню та формуванню уролітів в організмі людини.

Приведены сведения об онтогении фосфатовых, оксалатовых, уратовых, цистиновых уролитов, а также образований из органического аморфного вещества. Проанализированы физико-химические факторы, способствующие зарождению и формированию уролитов в организме человека.

Розглянуто питання геології, географії, рослинництва і тваринництва, а також природно-ресурсного потенціалу Західного Полісся. Висвітлено геоекологічні проблеми малого Полісся, зокрема, специфіку, геологічну та геоморфологічну будову, гідрологічні та гідрогеологічні умови, грунтовий та рослинний покрив, геохімічне та радіоактивне забруднення регіону. Проаналізовано особливості циркуляції атмосфери, показники температури повітря, режим опадів, коефіцієнт зволоження на території регіонального ландшафтного парку Волинського Полісся "Прип'ять-Стохід" за умов прояву глобального потепління. Наведено дані щодо видового складу адвентивної флори Волинського Полісся, результати порівняльно-морфологічного дослідження гематологічних показників крові промислових видів риб Волині, еритроцитів земноводних різних екологічних груп.

Рассмотрены вопросы геологии, географии, растениеводства и животноводства, а также природно-ресурсного потенциала Западного Полесья. Освещены геоэкологические проблемы малого Полесья, в частности, специфика, геоэкологическая и геоморфологическая структура, гидрологические и гидрогеологические условия, почвенный и растительный покров, геохимическое и радиоактивное загрязнение региона. Проанализированы особенности циркуляции атмосферы, показатели температуры воздуха, режим осадков, коэффициент увлажнения на территории регионального ландшафтного парка Волынского Полесья "Припять-Стоход" в условиях проявления глобального потепления. Приведены данные относительно видового состава адвентивной флоры Волынского Полесья, результаты сравнительно-морфологического исследования гематологических показателей крови промышленных видов рыб Волыны, эритроцитов земноводных разных экологических групп.

На прикладі Великобританії, Чехії, Словаччини, України, Індії, Туркменістану, Киргизстану, Таїланду, Японії, США, Австралії та світу в цілому розглянуто географію розповсюдження сечокам'яної недуги. Проаналізовано територіальні особливості поширення даного захворювання в окремих частинах світу. Охарактеризовано її головні чинники, які сприяють каменеутворенню, зокрема, соціально-економічні, кліматичні, геологічні фактори, а також забруднення довкілля, гідрохімічної особливості питної води. На підставі статистичного матеріалу в XVIII - XX ст. досліджено поширення сечокам'яної недуги у світі залежно від її локалізації в організмі людини, статі та віку дорослих хворих і дітей.

На примере Великобритании, Чехии, Словакии, Украины, Индии, Туркменистана, Киргисзтана, Таиланда, Японии, США, Австралии и мира в целом рассмотрена география мочекаменной болезни. Проанализированы территориальные особенности распространения данного заболевания в отдельных частях света. Охарактеризованы ее основные факторы, способствующие созданию камней в почках, в частности, социально-экономические, климатические, геологические факторы, а также загрязнения окружающей среды и гидрохимических особенностей питьевой воды. На основе статистических материалов за период с XVIII - XX ст. исследовано распространение мочекаменной болезни в мире в зависимости от ее локализации в организме человека, пола и возраста взрослых больных и детей.

Наведено інформацію про мінеральний склад уролітів верхніх і нижніх сечових шляхів хворих багатьох країн світу за період XVIII - XX ст. На підставі узагальнення значного статистичного матеріалу проаналізовано особливості мономінеральних утворень, каменетвірних асоціацій, а також окремих мінералів, що формують фосфатові, оксалатові, уратові та інші камені у хворих Європи, Азії, Африки, Америки, Австралії.

Приведена информация о минеральном составе уролитов верхних и нижних мочевых путей больных многих стран мира за период XVIII - XX ст. На основе обобщения значительного статистического материала проанализированы особенности мономинеральных образований, каменнообразующих ассоциаций, а также отдельных минералов, формирующих фосфатовые, оксалатовые, уратовые и другие камни у больных Европы, Азии, Африки, Америки, Австралии.

Охарактеризовано неорганічні мінерали та мінералоїди, органічні мінерали, кристалічну та аморфну речовину. Приділено увагу питанням лікарських препаратів в уролітах. Описано мікроелементи та показано їх взаємозв'язок з мінеральними й органічними складовими уролітів.

Охарактеризованы неорганические минералы и минералоиды, органические минералы, кристаллические и аморфные вещества. Уделено внимание вопросам лекарственных препаратов в уролитах. Описаны микроэлементы и показана их взаимосвязь с минеральными и органическими составляющими уролитов.

Зазначено, що апатитові камені значно поширені. Вони переважно біогенного походження й сформовані дуже дрібно- і дрібноглобулярним апатитом з незначним вмістом середньоглобулярного. Серед досліджуваних нами каменів тільки один зразок утворений склоподібним різновидом, який, очевидно, є хемогенним. Пластинчастий апатит трапляється порівняно зрідка. Процес формування каменів ритмічний або безперервний. Морфологічні різновиди глобул, а також органічної речовини підтверджують різнорідність мікроорганізмів, завдяки життєдіяльності яких формуються конкременти.

Apatite stones are widespread biolites. They are mostly of biogenic origin and consist of micro- and very micro-globular apatite with inconsiderable amount of medium-globular one. Among the studied stones only one sample has been formed by a vitreous kind and this sample is obviously a colloidal, chemogenic formation. Lamellate apatite can be found rather rarely. The process of stone formation bares either rhythmic or continuous character. Morphological variety of apatite globules and organic substance prove the polygenic nature of microorganisms, owing to the vital functions of which the concrements have been formed.

Наведено інженерно-геологічну характеристику порід опорного лесового розрізу Басів-Кут Волинської височини. Розглянуто питання трансформації елементарних водотоків річкової системи Горині, реконструкції середньорічних рівнів води о. Світязь за період відсутності гідрологічних спостережень. Зроблено оцінку антропогенної трансформації ландшафтних систем Нововолинського гірничопромислового району. Описано органогенну природу боліт Волині, болотні геокомплекси Луцького адміністративного району. Проведено екологічний аналіз хімічного забруднення поверхневих водних об'єктів великих міст Північно-Західної України. Визначено вплив агрометеорологічних факторів на формування водоерозійних процесів на грунтах Лісостепу Волині, біопрепаратів на мікробіологічну активність грунту під час вирощування сільськогосподарських культур.

Приведена инженерно-геологическая характеристика пород опорного лессового разреза Басов-Кут Волынского высокогорья. Рассмотрены вопросы трансформации элементарных водотоков речной системы Горыни, реконструкции среднегодовых уровней воды о. Свитязь за период отсутствия гидрологических наблюдений. Сделана оценка антропогенной трансформации ландшафтных систем Нововолынского горнопромышленного района. Описаны органогенная природа болот Волыни, болотные геокомплексы Луцкого административного района. Проведен экологический анализ химического загрязнения поверхностных водных объектов крупных городов Северо-Западной Украины. Определены влияние агрометеорологических факторов на формирование водоэрозионных процессов на почвах Лесостепи Волыни, биопрепаратов на микробиологическую активность почвы при выращивании сельскохозяйственных культур.

Висвітлено проблеми та перспективи вивчення та раціонального природокористування Західного Полісся (ЗП) і прилеглих територій. Проведено лімно-географічний аналіз озерних комплексів ЗП. Проаналізовано особливості географічної оболонки ЗП, мінерало-геохімічні особливості гідротермальних трапових утворень венду Волині. Запропоновано методику оцінки екологічної ситуації у межах Малого Полісся з метою створення ландшафтно-екологічної інформаційної системи краю. Розглянуто вплив природних факторів на розміщення сакральної інфраструктури Волинського краю. Особливу увагу приділено стану та функціонуванню дощових червів за умов надлишкового зволоження.

Освещены проблемы и перспективы изучения и рационального природопользования Западного Полесья (ЗП) и прилегающих территорий. Проведен лимно-географический анализ озерных комплексов ЗП. Проанализированы особенности географической территории ЗП, минерало-геохимические особенности гидротермальных траповых образований венда Волыни. Предложена методика оценки экологической ситуации в пределах Малого Полесья для создания ландшафтно-экологической информационной системы края. Рассмотрено влияние природных факторов на размещение сакральной инфраструктуры Волынской области. Особое внимание уделено состоянию и функционированию дождевых червей в условиях избыточной влажности.

Встановлено генетичні зв'язки між фітеральним і мікроінгредієнтним складом вугілля Львівсько-Волинського басейну. Визначено палеогеографічні особливості розвитку Українських Карпат і прилеглих територій у юрському періоді. Розглянуто процес трансформації прибережних смуг водоохоронних зон р.Стир у межах Луцька, проаналізовано гідроекологічний стан поверхневих водних об'єктів міста. Висвітлено перспективи географічних досліджень західної частини Полісся та прилеглих територій. Охарактеризовано сучасний стан парків-пам'яток садово-паркового мистецтва Волині, описано рідкісні рослини болотних фітоценозів регіону. Розглянуто проблему радіоактивного забруднення нижніх ярусів лісової рослинності Волинського Полісся. Досліджено стан і функціонування комплексу грунтових олігохет за умов різної вологості грунтів біогеоценозів на даній території. Наведено матеріали про розвиток природно-заповідних територій у Луцькому районі на Волині й антропогенну трансформацію ландшафтів Західного Полісся.

Установлены генетические связи между фитеральным и микроингредиентным составом угля Львовско-Волынского бассейна. Определены палеогеографические особенности развития Украинских Карпат и прилегающих территорий в юрском периоде. Рассмотрен процесс трансформации прибрежной полосы водоохранных зон р.Стыр в пределах Луцка, проанализировано гидроэкологическое состояние поверхностных водных объектов города. Освещены перспективы географических исследований западной части Полесья и прилегающих территорий. Охарактеризовано современное состояние парков-памяток садово-паркового искусства Волыни, описаны редкостные растения болотных фитоценозов региона. Рассмотрена проблема радиоактивного загрязнения нижних ярусов лесной растительности Волынского Полесья. Исследованы состояние и функционирование комплекса грунтовых олигохет в условиях различной влажности почв биогеоценозов на данной территории. Приведены материалы о развитии природно-заповедных территорий в Луцком районе Волынской области и антропогенной трансформации ландшафтов Западного Полесья.

Відзначено, що ювеліт - один з найпоширеніших мінералів у біолітах. Мінералогічні дослідження й аналіз опублікованих матеріалів свідчать, що цей мінерал у геологічних об'єктах трапляється, як правило, у вигляді індивідуалізованих кристалів (двійників), а в біологічних - для нього типові сфероїдолітові сфероліти, рідше зернисті утворення; в уролітах виявлений також біогенний ювеліт у вигляді дендритоподібних агрегатів.

На підставі статистичних даних про захворювання на уролітіаз населення світу й України показано, що його локально-регіональне поширення спричинене соціально-економічними факторами забруднення довкілля; кліматичними чинниками, гідрохімічними особливостями питної води та геологічним фактором. Відзначено, що підвищення життєвого рівня до європейського не тільки супроводжується збільшенням кількості дорослих хворих, а й зрівноваженням частки обох статей з цією недугою. Відповідно зменшується кількість захворювань хлопчиків на уролітіаз нижніх сечових шляхів. З'ясовано, що з підвищенням життєвого рівня частка уратових каменів зменшується, а оксалатових і фосфатових - збільшується. Визначено, що серед уролітів переважають асоціації, зокрема, безперервні ряди: апатит - струвіт, ювеліт - апатит, уеделіт - апатит, уеделіт - ювеліт, а особливості індивідів й агрегатів каменетвірних мінералів збігаються з характеристиками утворень геологічних об'єктів. Обгрунтовано, що уроліти формуються внаслідок седиментації, власне кристалізації та життєдіяльності мікроорганізмів. У процесі седиментації формуються конкрецієподібні фосфатові, оксалатові, уратові та змішаного складу туроліти, а у разі безпосередньої кристалізації - сфероліти брушиту, струвіту, оксалатів, уратів, цистину. Виявлено, що продуктом життєдіяльності мікроорганізмів є глобулярні ювелітові утворення та частково - апатит. Зазначено, що аморфна органічна речовина відіграє в уролітах здебільшого цементувальну роль.

Досліджено фізико-географічну специфіку регіону поширення гідроморфних грунтів та сучасний стан їх заболочення. Розглянуто агромеліоративні особливості та еволюцію торфових грунтів під впливом антропогенних чинників. Описано типові меліоративні системи Волинської області, екологію та охорону осушених земель. Підкреслено, що найбільша заболоченість даної області серед інших областей України зумовлена низкою природних чинників: рівнинним рельєфом та незначним його похилом, що не сприяє поверхневому стоку вод, підживленням грунтових вод четвертинних відкладів напірними водами; значною кількістю опадів, яка в окремі роки може становити більше 1 000 мм за рік. Констатовано, що меліорація, крім позитивних моментів, мала й негативні, оскільки почалося тотальне знищення боліт як складової частини довкілля, що не могло не викликати негативної реакції змін у ньому. Зроблено висновок, що болота є необхідним компонентом природи, що регулює багато процесів, які підтримують життєдіяльність довкілля, а отже тотально знищувати їх недоцільно. Констатовано, що вивчення геології, гідрогеології, рельєфу, поверхневих вод, грунтів 20-ти найважливіших меліоративних систем Волинської області та їх сучасний технічний стан дає підставу стверджувати, що згодом здійсниться переоцінка ролі меліоративних систем в економічному розвитку області, що покаже придатність тієї чи іншої меліоративної системи для раціонального використання в сільськогосподарському виробництві.

Whewellite-weddellite stones can be formed both during simultaneous or almost simultaneous crystallization of weddellite and whewellite and with alteration of weddellite and whewellite layers, which makes obvious almost rhythmic changes of the conditions of stone formation, that helped crystallization or sedimentation of whewellite mostly in the form of microspherulites. During the simultaneous crystallization of mono- and dihydrate oxalates, whewellite can fill the space in an open spherulite, being cemented by weddellite.

We study weddellite in ureilites. The mineral occurs in the form of well-marked crystals mostly of bipyramidal habitus. It forms mostly open spherulites, in which one of the three types of aggregates prevails. The aggregates are as follows: autoepitaxial growth, star-shaped formations, and drusoid overgrowth on the faces of a tetragonal bipyramid.

Подано короткий фізико-географічний опис Маневицького району Волинської області та розглянуто поверхневі води басейнів річок Стир, Стохід, Веселуха та Горинь, їх озера, болота, заболочені території та джерела. Увагу приділено геологічній будові, рельєфу, кліматичним особливостям, грунтовому покриву та лісам району.

Увагу приділено дослідженню ролі різних видів живлення річок Волинської області в різні за водністю роки. Наведено фізико-географічну характеристику області, зокрема розглянуто її геолого-геоморфологічну будову, підземні води, грунтово-рослинний покрив, клімат, річкову сітку та водний режим річок. Проаналізовано існуючі методики визначення джерел живлення річок. Оцінено роль різних видів живлення у формуванні сумарного річного стоку річок. Представлено узагальнені показники живлення річок для Волинського Полісся та Волинської височини. Проведено оцінку водних ресурсів річок у структурі їх живлення.